«Мамо, а в нас нові парти у класі! І я вже сиджу не тільки з Артуром. Нас уже троє», – ділиться радістю моя першокласниця. «Мамо, вони такі красиві, та ще й горнятко для ручок є!» – невгамовно продовжує моя Боженка. Ну, що ж, іду я дивитися на ті парти. А то троє за партою? Це як?
У класі ранково-робоча атмосфера. Діти позначають свій настрій на картинці при вході (в моєї він перемінний: то сонячний, то сонний). «Діти, хто залишається на групу продовженого дня?» – з’ясовує організаційні моменти вчителька молодших класів Наталія Березіцька. Трохи заважаю їй, але все ж таки розпитую про нові парти.
«Я не дуже задоволена цим розташуванням парт. Можливо, ще не звикла. Просто ми потребуємо більш просторих класів. Недолік у тому, що часом виходить так, що дітки сидять боком і їм не дуже зручно дивитися на дошку. Звісно, намагаємося розвернути парти та прилаштуватися. Діти задоволені однозначно. Парти рухомі (на колесах) та мають два змінні положення. Зручно працювати групами», – розповідає Наталя Степанівна. Щодо нововведень, які принесла із собою Нова українська школа, вчителька теж відгукується неоднозначно: «Тепер, коли ми більше граємося, ніж працюємо (чи правильно сказати – працюємо граючись), хвилююся, яким буде результат. У нас нема плавного переходу. Бавимось-бавимось, а потім вже всю табличку множення потрібно знати. Важко прилаштовуватись до таких змін. А діти – молодці. Їм справді цікаво, й вони готові до змін».
Директор Великоберезовицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Юлія Паньків розповіла, що у навчальний заклад завезли 57 нових парт. Вони пристосовані для того, щоб працювати з дітьми першого класу саме у Новій українській школі. «Оскільки парти на колесах, то їх можна розташувати по-різному: «квіточкою», по чотири, по дві… Завдяки змінним положенням можна скоригувати парту відповідно до зросту дитини чи використати, як підставку під альбом чи книжку. Вони справді зручні та красиві (яскравого помаранчевого кольору)», – зауважила Юлія Іванівна.
Вона переконана, що практично всі нововведення Нової української школи поступово реалізують. «Якщо колись учні були більше завантажені навчальним матеріалом, то зараз за допомогою партнерських стосунків вчителя та учня діти легко засвоюють матеріал в ігровій формі. Учням тепер справді цікаво ходити до школи», – ділиться власними спостереженнями директора. «Маємо вже нові підручники, дидактичні матеріали, лего, парти, всю необхідну техніку для кожного класу (ноутбуки, принтери, сканери, ксерокси). Те, що держава обіцяла на розвиток НУШ, дала усе. До речі, на останній сесії районна рада та адміністрація також виділила кошти на закупівлю столів у шкільну їдальню (адже там стояли старі парти), а селищна рада сприяє у закупівлі бойлерів для теплої води, витяжки, холодильника, нової електричної плити», – по-господарськи зазначила Юлія Іванівна.
Ініціатива у руках батьків
Мама Наталя, яка має двох школярів (першокласника і четвертокласницю), зауважила, що нововведення НУШ полегшують роботу батьків, адже не потрібно виконувати домашні завдання разом з дітьми. «Пам’ятаю, як зі старшою писали проекти та вчили вірші. Одна тоді я мала змогу оцінити рівень своєї дитини (навіть щодо техніки читання), спрацьовував авторитет учительки (дитина розуміла, що змушена виконати домашнє завдання). З молодшим розумію, що потрібно працювати з дитиною самій, бо хвилююся за результат. Тепер ініціативу треба брати у свої руки. Самостійно вчу сина читати. Оскільки в дитини багато вільного часу, то записую його на різноманітні гуртки», – розповіла мама першокласника.
Будівництво нової Великоберезовицької школи розпочали!
Як розповіла директор Юлія Паньків, у Великій Березовиці щораз збільшується кількість населення, а до школи прибувають нові та й нові учні. «У нас велика проблема з приміщенням школи (навчання відбувається у дві зміни). Нова школа – це необхідність для нашого селища. Уже процес пішов. Планують завершити будівництво за три роки. Компанія, яка виграла тендер, має також зробити ремонт всередині. Ми ж очікуємо на результат і дуже хочемо зайти у школу, де можна відразу розпочинати навчальний процес», – розповіла Юлія Іванівна.
Наталя Драган-Іванець
